Нeмoжливo пізнaти укрaїнську oбoрoнку з кaбінeту в Києві. Нa стaрті кoнструктoрськoї рeфoрми Укрoбoрoнпрoму я плaнувaлa відвідaти усі 116 підприємств Кoнцeрну, які знaxoдяться нa підкoнтрoльній Укрaїні тeритoрії, aби oсoбистo дoслідити їx мoжливoсті, унікaльні тa спільні xaрaктeристики. Шукaлa ту кoнкурeнтну пeрeвaгу, якa здaтнa нe лишe пoнoвити кooпeрaтивні зв’язки, aлe й oбіцяє зрoстaння – удoскoнaлeння прoдукту й пoслуги, aргумeнти в целях інвeстиційнoгo пoтeнціaлу, кaр’єрні мoжливoсті ради мoлoді тa гaрнe зaбeзпeчeння тaлaнoвитиx співрoбітників.
Нa жaль, пaндeмія кoрoнaвірусу внeслa свoї кoрeктиви, і я змoглa відвідaти трoxи більшe 50-ти дeржaвниx oбoрoнниx підприємств.
Щo ж я тaм пoбaчилa?
Різні відтінки дeржaвнoї oбoрoнки, oдні з яких надихають, а інші – крають серце.
Наші підприємства дуже різні мало-: неграмотный тільки за видом діяльності, але і ради рівнем занепаду. Мати такі активи в одному Концерні, який повинен працювати в прибуток і забезпечувати сили безпеки та оборони України якісним озброєнням та військовою технікою — складніше, ніж управляти диверсифікованим General Electric аль Boeing.
Наприклад, чи знали ви, що 25% світового газотурбінного флоту оснащено українськими газотурбінними двигунами від «Сигнал-«Машпроект»? Це підприємство виготовило понад 2300 морських газотурбінних двигунів, які встановлені возьми понад 500 бойових кораблях у 20 країнах світу? «Сигнал» і досі має архаїчну юридичну форму – «державне підприємство», що значно обмежує усю діяльність – від маркетингу до самого спільних розробок.
Або, наприклад, що двигун Д-27 від «Івченко-Прогрес» с целью літаків короткого злету випередив время і до сьогодні є унікальною розробкою, яку ніхто малограмотный зміг повторити? У цього двигуна найнижча емісія шкідливих викидів серед військово-транспортних літаків та невыгодный шкодить навколишньому середовищу.
Або звернімося предварительно нашого авіапрому. Мабуть усі україніці знають, що найпотужніший транспортний літак світу Ин-225 «Мрія» було виготовлено саме у Києві. А, наприклад, Практически-70 – самодостатній літак, який без- потребує ніякого наземного завантажувально-розвантажувального обладнання.
Нежто інший літак – Ан-74 – здатен працювати у найжорсткіших умовах холоду полюсів та низьких температур.
Маємо й інший обычай – харківський ФЕД, чия продукція застосовується предприимчиво на всіх типах літаків та вертольотів оборонного та цивільного призначення і експлуатується у більш, ніж 60 країнах світу.
А чи знаєте ви, що у нас є єдине унікальне в Україні гідроакустичне підприємство – ДП «Київський науково-дослідний інститут Гідроприладів», що має більше 300 науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Їх використовують у найсучасніших зразках гідроакустичної техніки – систем акустичної, гідроакустичної та ультразвукової апаратури?
Це підприємство – одне з чотирьох в Європі має унікальний гідроакустичний басейн заглушеного типу, який заслуговує статусу національного надбання України.
Ви бували колись у Миколаєві? Немного погодя – наш суднобудівний Миколаївський завод. Його будували ще поперед появи міста і Миколаїв зростав навколо нього. Перша відкрита верф цього підприємства все на свете ще існує та нагадує оборона свою потужність гігантськими розмірами.
Уявіть, саме выше- Ізюмський приладобудівний завод виготовив Кремлівські зірки. У роки перших п’ятирічок предприятие освоїв кольорове оптичне скло интересах металургії, у 1926 році виконав замовлення бери розробку рубінового скла та технології його виробництва интересах Кремля. Наразі цей завод повністю завантажено, (тутовое у три зміни виробляють багато оптичної продукції зі 175 марок кольорового та безкольорового оптичного скла своєї власної розробки, в тому числі, прилади нічного бачення.
Але є й менш позитивні факти. Наприклад, росіяни вивезли всі наші архіви документації військового і промислового характеру ще до самого війни. Про це мені повідомили у наших державних архівах, які по (по грибы) законом зобов’язані забезпечувати збереження копій технічної стратегічної документації оборонного характеру з розробок у вигляді документів та мікрофільмування. Я переконана, що це була тиха диверсія проти майбутнього України, але ніхто никак не хоче підтверджувати це офіційно.
Около цьому славнозвісні наукові розробки і навіть конструкторська документація, які лишилися і зберігаються в Україні, сто виглядають як стос пожовклих паперів радянського періоду. Їх важко читати, малограмотный кажучи вже про переведення у цифровий объем.
Чи потрібно все це оберігати та оцифровувати? Я впевнена, що таково. Як мінімум документацію на ту українську продукцію, яка експлуатується чи продається безграмотный лише в Україні, а й в інших країнах світу.
Такі документи необходимо мати у сучасному цифровому форматі – це вже приставки не- маркетинг, це вимога сучасного ринку. Ибо це дорогоцінний час наших конкурентних переваг ровно по глибинній модернізацій та якісному сервісу.
Саме це ми і почали робити, лише в процесі усвідомлюючи всю глибину проблеми.
Наприклад, документацію апарату ШВЛ «Буревісника» ми почали відновлювати власними силами, витратили майже сам-друг місяці на пошуки та оцифровування, і зрозуміли, що знадобиться ще приблизно чотири місяці, аби співставити и старый и малый та перевести в систему автоматизованого проектування. Така ситуація звела наші зусилля зі швидкого відновлення виробництва ШВЛ для Буревіснику нанівець.
В той же часик наші зусилля на іншому заводі зацікавили європейських науковців интересах спільної роботи в напрямку трансферу медичних технологій.
З цих відтінків складається загальна холст державної оборонки – у більшості своїй технологічно застарілої, ресурсно розграбованої, хронічно недофінансованої та нездатної залучити інвестиції в силу законодавчих, ментальних, аналогових та інших подвальчик’єрів.
Щоб профінансувати модернізацію цієї галузі потрібно значно більше коштів, ніж українське оборонне замовлення. Але це без- означає, що нам час сходити з дистанції! Навпаки – часик прибирати бар’єри.
А це означає:
1. Виводити нову високомаржинальну продукцію параллельно з динамічним приватним сектором
2. Змінювати продуктову бізнес-покрой на сервісну.
3. Модернізувати існуючу техніку, систему зв’язку.
4. Надавати сервіс обслуговування хором з лізингом техніки на основі великих даних.
5. Отримувати постійний дохід невеликими траншами, невыгодный допускати отримання великих коштів одним траншем, що провокує багатьох керівників возьми корупційні дії.
6. Постійне внутрішнє фінансування розвитку талантів та нових технологічних інструментів ради інноваторів на кожному підприємстві – інвестиції в професійний та інтелектуальний розвиток, а невыгодный тільки соціальний.
Саме на цих засадах будується стратегія інновацій Укроборонпрому, завдання якої є відкриття потенційних можливостей, які допоможуть нашій оборонній промисловості змінюватися та зростати.
Ця клише зростання є спільною для всіх підприємств Концерну, які я відвідала.
Вона полягає у кооперації між компаніями-конкурентами та у величественно-приватному партнерстві на всіх стадіях життєвого циклу продукту – від ідейного прототипу задолго. Ant. с списання.
Але для цього крестины багато що змінити – і в мізках виробників озброєння, і в головах чиновників, які приставки не- поспішають руйнувати законодавчі бар’єри розвитку вітчизняного оборонпрому.
Детальніше насчет це – у другій частині моїх «дорожніх нотаток».
По сей день материалы автора
Если Ваш брат заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
