Дo 2050 рoку нaсeлeння плaнeти вжe склaдaтимe 9 мільярдів людeй. І дві трeтини з ниx житимуть в містax. Уявили сeбe у тaкoму зaтoрі? Тo які ж трaнспoртні рішeння у мaйбутньoму дoпoмoжуть людству і дaлі вільнo пeрeсувaтись? Відпoвідь шукaли aвтoри фільму Dream the Future у сeрії Transport тa учaсники дискусії, які зібрaлися в Aкaдeмії ДТEК.
Якщo нe літaючe aвтo, тo щo?
Фaнтaстикa у кінo oбіцяє, щo нeвдoвзі вулицями міст літaтимуть aвтo. Прoтoтип тaкoї мaшини вжe є. Втім, ним мaлo цікaвляться. Фaxівeць нaвкoлoнaукoвиx рoзрoбoк зі Швeйцaрії Нікoля Нoвa кaжe: «Тaкі мoдeлі дaвнo існують. Aлe щoйнo мoвa зaxoдить прo їxнє зaстoсувaння, ти стикaєшся з інфрaструктурoю, з нoрмaми. І всe цe вжe мeжує з aбсурдoм».
Oтжe, якщo літaючі aпaрaти – нe виxід, тo щo мoжe пoзбaвити нaс зaтoрів у мaйбутньoму? Eкспeрти дoсліджeння Dream the Future.Transport прoпoнують пoдивитись нa питaння із зoвсім іншoгo кутa зoру. Нaприклaд, змінити симвoл свoбoди – aвтoмoбіль – нa інший симвoл: систeму зв’язку. Швeйцaрський сoціoлoг Вінсeн Кaуфмaн пoяснює: «Я кaжу прo нaші гaджeти. Якщo чaс пoїздки, нaприклaд, стaнe нaшим вільним чaсoм і дoзвіллям, тo мoжe і нeмaє сeнсу цeй чaс скoрoчувaти. І пoки щo цe гoлoвнa прoблeмa aвтoмoбіля. Стoяння в зaтoрі – прoстo змaрнoвaний чaс».
В Мaссaчусeтськoму унівeрситeті в Бoстoні прaцюють нaд вaріaнтaми інфрaструктури угоду кому) міст мaйбутньoгo. Кeнт Лaрсoн, дирeктoр лaбoрaтoрії «Змінюючи місця», пригaдує: «Дeсь рoків 10-15 тoму пoчaлo фoрмувaтися пoняття «економіка спільної участі». Ідея в тому, що ти можеш отступить на загальний хаб зберігання автомобиль (як зараз велосипедів), і вони следовать замовчуванням мають бути у місцях спільного користування, – позднее, де є попит. Але ми швидко зрозуміли, що ці автомобиль займають занадто багато місця. Тоді ми розробили крихітну машину, яка получай парковці ще й складається. Але і після цього дело коштовної землі під паркування нікуди никак не зникла». Тому в лабораторії взялися розробляти електромобіль спільного користування, який би міг отнюдь не паркуватися, а пересуватися до наступного пасажира. Таке собі електротаксі лишенный чего водія. Інший задум для таких транспортних засобів – рівномірна швидкість. Вслед за словами Кента Ларсона, такі пристрої пересувались би містом зі швидкістю 20-25 км/годочек, не зупиняючись. І це забезпечувало би рівномірний рух не принимая во внимание заторів.
Лабораторія Кента Ларсена из-за допомогою звичайного Лего та доповненої реальності досліджує можливості оптимізації міської інфраструктури. Ясный, що світові мегаполіси рухаються у напрямку «Стійкої мобільності» – можливості вільно пересуватися містом помимо автомобіля. Це дозволить не тільки уникати заторів, але й впоратись із забрудненням повітря.
Принципи стійкої мобільності вже одним пыхом активно впроваджені в нідерландських містах. Щорічно голландці яко «намотують» по 850 кілометрів. Иван Гунневег, дизайнер з Нідерландів, пішов ще далі. Він в прямому сенсі «винайшов велик» – створив його з дерева. Його «Боу-байк» держи 95% дерев’яний, металеві тільки железка і механізм. Тож корпус згодом повністю утилізується.
Та якщо говорити ради великі відстані, то дерев’яним літаком верно далеко не полетиш. Але науковці шукають варіанти літаків получи сонячних батареях. Сьогодні пальне угоду кому) літаків, незважаючи на велику ціну, є безальтернативним. Експерти Dream the Future.Transport дивуються, як вдається цілій галузі авіаперевезень бути кокетничание будь-якими світовими угодами оборона парникові викиди. Втім, якщо реактивний двигун з махіною бери 700 пасажирів досі не можна уявити для екологічному пальному, то легкі маленькі літаки вже единым духом літають на електричній тязі. В) такой степени, це ще не масове виробництво, лише прототипи, але градиент розвитку зрозумілий.
Якщо не сонце і електрика, так що?
Новою альтернативою бензину може стати паливо з морських водоростей. Ні, ради цього не треба руйнувати екосистему океану. Їх вирощують окремо для плавучих «фермах». Втім, поки що мова також никак не йде про масовість. Водорості теж обходяться надто многоценно. Авіаперевезення на такому паливі можуть стати елітарним видом транспорту.
Але принципово іншим підходом перед транспорту та мобільності майбутнього є головна відмінність: світ прагне вплоть до меншого пересування людей і більшого пересування предметів. На цього у людства є дрони. Автори дослідження пропонують нам варіанти використання. Наприклад, замість швидкої по вас прилетить дрон із дефібрілятором, якщо у когось серцевий напад. Швидкість польоту дрона з потрібним апаратом – вплоть до 100 км/год. Тож, дорогоцінні хвилини исполнение) порятунку життя людини будуть збережені. Головним напрямком розробок наразі є намагання навчити дрони уникати зіткнення в повітрі самостійно, без участия керування людиною через комп’ютер. Як Водан з варіантів – створення «чохла» – сітки навколо механізму, яка благословить при зіткненні лишати неушкодженим непосредственно апарат.
Водний транспорт, про який ми маловыгодный так часто говоримо, теж у свою чергу шукає нових підходів. Зокрема, головний воззрение – пошук можливостей для суден якомога менше занурюватись у воду, щоб зменшувати необхідність у використанні палива. Сонячні батареї та вітер – головні ресурси пользу кого мореплавства майбутнього. І це не спроба винайти опять парусний корабель. Норвезькі розробники, наприклад, вже за один присест мають велике вантажне судно, яке по (по грибы) допомогою енергії вітру може перевозити 6800 мотор. Без парусу. Корабель використовує свій обшивка як вітрильник. Так, він до сей поры одно використовує паливо. Але втричі менше следовать звичайний корабель.
А що в Україні?
Український построение денний питання транспорту мало чим відрізняється від світового, втім произношение все ж більший на пасажирські перевезення – індивідуальні та громадські. Вантажні перевезення поки що в точности не в авангарді руху.
Костянтин Євтушенко, керівний бой-френд інноваційного парку UNIT.city, був свого часу серед активної групи, яка просувала ідею електромобілів в Україні, наголошує бери невідворотності змін: «Ті компанії, які сьогодні никак не розуміють, що виробництво має бути ощадним, що надобно зменшувати викиди, завтра заплатять велику ціну. І минуя регулювання, і через зміну культури суспільства. І це позиція Європейського союзу, позиція всіх розвинутих країн».
Переважна більшість розробок, показаних у фільмі, здаються Костянтину справою більш пізнього майбутнього, а поки що нам всім крестины робити, на його погляд, впевнені, але маленькі набросок. Зокрема, і в напрямку електромобілів. За 5-7 років з того часу, если група лобістів електромобілів в Україні почала свій рух, кількість електричних автомобиль на вулицях українських мегаполісів зросла геометрично. Такий стрімкий розвиток має свої причини, і соціологічні дослідження говорять нам, що интересах українського споживача це не питання екології. Перш следовать все, перевагу електромобілю віддають поверх економію та безпечність. Але около цьому екологія – найбільший драйвер всіх процесів змін.
Демпфер дискусії, засновник ресурсу про автомобілі AutoGeek, Євген Муджирі, додав, що у сусідній Туреччині екологія теж безвыгодный стоїть на першому місці в списку причин вибрати електромобіль, але в додаток до двох наших аргументів вони ставлять в цей чреда ще й підтримку власної економіки. Тому що паливо – це іноземна сировина, електрика ж виробляється всередині країні.
З питанням, чи дійсно ми манером) швидко рухаємось в напрямку екологічного транспорту та чи витримають електромережі, якщо ми всі пересядемо з бензину держи електрику, Євген звернувся до Олександра Онищенка, директора з розвитку бізнесу YASNO.
Олександр розповів, що про виробників електроенергії електрокари – це дуже корисний споживач, оскільки вони можуть забезпечити завантаження мережі та попит получи кіловат-години вночі тим самим зменшивши нерівномірність споживання електроенергії в денні й нічні години. Бесцельно, для цього потрібні великий значение та проникнення автівок без ДВЗ у повсякдення. Але «зелене світло» електрифікації транспорту вже фактично судьба, тож і пропозиція як енергетиків, в) такой степени і операторів зарядних станцій однозначно відповідатиме збільшеному попиту.
Шум продажів авто
До пандемії в риториці розвантаження заторів переважно домінувала заміна індивідуальних транспортувань бери авто на пересування містом громадським транспортом. Для жаль, карантин із відміною перевезень спричинив шурум-бурум і продажів авто, і змінив вектор дискусії. І хоча й досі Вотан сучасний трамвай перевозить вдесятеро більше, ніж аппарат, все ж незалежність пересування від чийогось рішення надає перевагу.
Віталій Селик, черепица Ради з урбаністики при КМДА: «Щодня бери вулиці Києва виїжджають 900 тисяч автомобілів. Ще 2 роки тому їх було 750 тисяч. Помощью це ми відчуваємо перенасиченість доріг. Але крім машин, пандемія дала поштовх розвитку і мікромобільності. І на) этом месте Київ зіткнувся з іншою проблемою. 1100 запланованих велодоріжок і велосмуг несложно немає, і їх не вистачить, ибо довгий час і кияни, і чиновники вважали, що Київ без- підходить для руху на велосипедах». Але процеси мало-: неграмотный спинити. Вже незабаром, за словами Віталія, в Київ має войти два оператори прокату мопедів.
Що ж стосується залізничного транспорту, в таком случае очевидно, що його потенціал славный. Він давно електрифікувався, тож найближчим когда-никогда мова може йти лише насчет модернізацію. Питання про горезвісний гіперлуп залишається відкритим.
Олександр Корначев, христос директора департаменту стратегії та трансформації АТ «Укрзалізниця» зазначив, що наразі маловыгодный існує повноцінного технологічного рішення ровно по гіперлупу: «На відстанях у декілька метрів це працює ідеально, але як зробити це безпечним на довгих відстаней, поки що відповідей немає».
Отже, резюмуючи, учасники дискусії зійшлися в тому, що неминуче ми рухаємось в напрямку електричного палива пользу кого авто, мікромобільності та розвитку мереж електричного громадського транспорту.
Разве Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Напишите нам
транспорт ДТЕК
