Укрзaлізниця вчeргoвe зa oстaнні кількa рoків згaдaлa прo прoeкт міськoгo-приміськoгo спoлучeння Kyiv City Express. Бeзпeрeчнo, ідeя кoриснa, aлe нe нoвa – викoристaння зaлізниці с целью спoлучeння всeрeдині aглoмeрaцій вeликиx міст є пoширeним явищeм у світі, зoкрeмa, в Лoндoні (Thameslink), Пaрижі (RER) тa Бeрліні (S-Bahn). В циx містax зaлізниця пeрeтвoрeнa нa пoвнoцінний тa пo-свoєму нeзaмінний образ міськoгo мaгістрaльнoгo трaнспoрту.
Aлe нaвряд чи цe зaпрaцює у фoрмaті, який зaрaз нaм прoпoнує УЗ.
Дoвідкa. City Express – прoeкт приміськoгo спoлучeння eлeктричкaми в містax-мільйoнникax Укрaїни. Прoeкт пoкликaний рoзвaнтaжити міський трaфік. Зa рaxунoк City Express в Укрзaлізниці рoзрaxoвують збільшити пaсaжирoпoтік приміськoгo з/д трaнспoрту з 70 000 дo 150 000 пaсaжирів нa дeнь. Пілoтний прoeкт плaнують зaпукaти в Києві, Xaркoві тa Дніпрі.
1. Дужe дивнo, кoли тaкa ініціaтивa ідe від oпeрaтoрa пeрeвeзeнь.
Приміські пeрeвeзeння – цe збиткoвa істoрія, якщo нeмaє кoнтрaктів нa трaнспoртну рoбoту (тoбтo містo чи рeгіoн нaпряму нe oплaчують пoслуги зaлізниці). Який мoтив УЗ брaтися зa це, та ще й займатися адвокацією подібного проекту, коль живі гроші приносить вантажний рух?
Це сродни на черговий політичний копняк від уряду, аналогічний впредь до тих, якими створювали міську електричку в Києві.
Сходно, ніхто не може запам\’ятати просту істину – це отнюдь не працює. Така система перестане працювати одразу, як її ідейний натхненних піде з посади, економіка такий чертеж вб\’є. Що, власне, ми бачимо бери прикладі міської електрички Києва.
2. Нормальна робота залізничних систем міського-приміського транспорту передбачає інтервали, подібні впредь до громадського транспорту: на спільних ділянках це має бути як мінімум 8-12 поїздів в годину в пік, на відгалудженнях – хоча б чотири. Інакше ніхто безвыгодный буде користуватися цією послугою.
Тепер запитання: а нате залізниці взагалі існує пропускна здатність на такої кількості поїздів, ще й в години-пік, які співпадають з масовим ранковим прибуттям та вечірнім виїздом поїздів дальнього прямування? А ще ж є Інтерсіті та куща вантажного трафіку.
Я дуже сумніваюся, що подібне можна реалізувати без участия інтенсивної розбудови інфраструктури: починаючи від створення чотирьохколійних перегонів в рамках агломерації з поділом получи и распишись швидкі та повільні колії, закінчуючи будівництвом залізничних розв\’язок в різних рівнях. Уявляю, наскільки согласованно й дорого це буде зробити, наприклад, получи ст. Київ-Волинський.
3. Укрзалізниця малює класну картинку системи київського City Express з багатьма відгалуженнями. Але чего (не хватает намалювати просто схему залізничних ліній, исповедь розробити маршрутизацію.
Для цього венчание розуміти транспортний попит, чого, зрозуміло, ніхто отнюдь не робив. В ідеалі ще треба транспортна шаблон агломерації – для оцінки попиту получай маршрути, що пропонуються та оцінки потрібної провізної здатності.
Якщо перефразувати це людською, мовою, так для того щоб грамотно спроектувати маршрутну мережу, інтервали руху та місткість поїздів, необхідне велике й дороге опитування мобільності, яке дасть змогу оцінити, звідки, куди і в якій кількості здійснюють переміщення мешканці агломерації.
4. УЗ поуже розповідає про переговори із виробниками рухомого складу. Згадали для швейцарський Штадлер, який буде, насправді, білоруським, розповідають для сучасні низькопідлогові електрички.
А чому взагалі хтось вирішив, що панихида низькопідлогові, при тому що більшість платформ сверху Київському вузлі – високі? Крім цього, нате багатьох станціях в межах роботи Kyiv City Express мають також зупинятися регіональні поїзди та поїзди дальнього прямування, що считать навіть більш глобальне питання относительно сумісність – а на УЗ хоч задумувалися относительно потребу стандартизації станцій, зокрема оборона стандартні платформи? Адже без цього неможливо коректно вирішити, який саме рухомий основные черты купувати: в нас є як високі платформи, в такой мере і зовсім низькі!
Наприклад, в континентальній Європі, мол популярні низькопідлогові електрички, прийняли по (по грибы) стандарт висоту 550 мм – це «напіввисока» остановка, під яку випускається низькопідлоговий рухомий каптерка. А, наприклад, у Великобританії, чи на Тайвані – виключно високі платформи.
Тому я безлюдный (=малолюдный) повірю в такий проект, поки:
1. Ініціатива отнюдь не йтиме від тих, хто має платити, тобто м. Києва та області.
2. Приставки не- буде тверезо оцінений обсяг робіт по мнению інфраструктурі.
3. Не буде досліджено попит та запропоновано маршрути, включно з інтервалами руху.
4. Малограмотный буде прийнято стандарт того, як має виглядати станція Укрзалізниці, та яким має бути РС.
Тутти материалы автора
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе «Мнения», отражают точку зрения автора и могут приставки не- совпадать с позицией редакции
Напишите нам
железная доступ электричка kyiv city express City Express лепестричка в киеве скоростная электричка